Хочу відзначити цікавий момент у поведінці сновидів. З часом їхнє ставлення до мене змінюється: вони все більше дізнаються про мене, цікавляться моїми успіхами у сновидінні, вболівають за мене і намагаються якось посприяти.
Я часто відчуваю себе безсилим і безпорадним у їхньому світі. Мені не вистачає концентрації слухати їх, та що там, мені ледве вдається утримувати самоусвідомлення себе і сну.
А тим часом сон почав набувати все більшої реалістичності й ваги. Я почав тактильно відчувати пісок під ногами, коли йшов по пляжу, відчував ногами теплі води прибою... Як же іноді важко залишатися усвідомленим уві сні, але чи часто ми буваємо усвідомленими в житті? Ми часто пливемо від точки до точки інтересу, поглинені своїми думками, не помічаючи навколишнього. Чим же це відрізняється від сну? Я помітив важливу закономірність: чим частіше я практикую зупинку внутрішнього діалогу і перебуваю в тут і зараз під час неспання, тим частіше мені вдається робити те саме уві сні. Зупиняючи потік думок уві сні, ти усвідомлюєш, що спиш. Це як досвід просвітлення (пробудження) як уві сні, так і наяву.
Цей досвід стає для мене все більш важливим. Я відчуваю, що моя здатність залишатися усвідомленим і під час сну, і в реальному житті зростає. Це відчуття усвідомлення відкриває нові горизонти для самопізнання та особистого розвитку. Щоразу, коли я прокидаюся після такого усвідомленого сну, я відчуваю себе оновленим, наповненим енергією і бажанням пізнавати нове.
З кожним днем я все більше усвідомлюю, що життя і сон переплітаються, і моє завдання — навчитися керувати ними, перебуваючи в гармонії з собою. Це складний, але неймовірно захоплюючий шлях до справжнього пробудження.
Comments